УПРАВЛІНСЬКА ПАСІОНАРНІСТЬ ЯК ДРАЙВЕР ЕФЕКТИВНОГО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Автор(и)

  • Лариса КОМАХА Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml , Автор є головним редактором, тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті
  • Вікторія КОЛТУН Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml , Автор є членом редколегії видання, тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті

DOI:

https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/22-8/14

Ключові слова:

пасіонарність, публічне управління, управлінська діяльність, управлінські рішення, управлінець.

Анотація

В с т у п . Досліджено феномен управлінської пасіонарності як емоційно забарвленого мотиваційного чинника, що має значний вплив на управлінську поведінку, прийняття рішень та ефективність керівництва, що особливо актуально для сучасного публічноуправлінського середовища в умовах турбулентності та викликів воєнного часу.
Метою статті є обґрунтування концепту управлінської пасіонарності в контексті її впливу на публічне управління.
М е т о д и . Використано формально-логічний, термінологічний, соціокультурний, психологічний аналіз, системний метод, діяльнісний підхід.
Р е з у л ь т а т и . Показано, що управлінська пасіонарність відіграє важливу роль у публічному управлінні, але бракує теоретичного розуміння сутності цього терміна. На основі фрагментарних та розрізнених робіт концептуалізовано природу управлінської пасіонарності, пов'язаної з вираженими ідентичностями управлінських ролей (адміністратора, реформатора, організатора). Визначено механізми переживання підприємницької пасіонарності, які забезпечують узгодженість цілеспрямованих когніцій і поведінки під час прагнення до управлінської ефективності.
Управлінську пасіонарність інтерпретовано як інтенсивне позитивне почуття, що виникає внаслідок залучення до управлінської діяльності, пов'язаної з управлінською ідентичністю управлінця.
Особливу увагу приділено зв'язку між пасіонарністю та такими процесами, як творче вираження проблем, наполегливість та занурення у діяльність. Наголошено на можливому "перевернутому" ефекті – ситуації, коли надмірна пасіонарність може обмежувати гнучкість мислення та адаптивність. Теоретична модель, запропонована авторами, підкреслює, що пасіонарність не є вродженою рисою, а формується унаслідок глибокої залученості до діяльності, що має значення для самоідентифікації.
В и с н о в к и . Обґрунтовано, що регулятивний вплив управлінської пасіонарності дозволить управлінцям розпізнавати нові зразки інформації, чуттєво обробляти стимули та використовувати наявні знання для пошуку творчих рішень у середовищі високої невизначеності.
Результати дослідження розширюють розуміння емоційного виміру управлінської діяльності, пропонуючи нові підходи до розвитку лідерських якостей та емоційного інтелекту в публічноуправлінській діяльності, що відповідає очікуванням високопасіонарного українського суспільства. 

Посилання

Іванова, Я. В. (2016). Пасіонарність та екзистенція: Співвідношення емпіричних показників. Наука і освіта, 5, 178–184. https://scienceandeducation. pdpu.edu.ua/uk/articles/2016-5-doc/2016-5-st28

Матвєєва, Л. В. (2023). Пасіонарність нації як ресурс публічного управління: Теоретичні підходи. Публічне управління та місцеве самоврядування, 3, 39–44. https://doi.org/10.32782/2414-4436/2023-3-6

Стороженко, І. (2013). Пасіонарність – джерело виникнення українського козацтва в аспекті етногенезу. Військово-історичний альманах, 1–2(25–26), 3–9. https://shron1.chtyvo.org.ua/Storozhenko_Ivan/Pasionarnist__dzherelo_vynyknennia_ukrainskoho_kozatstva_v_aspekti_etnohenezu.pdf

Amabile, T. M. (1997). Entrepreneurial creativity through motivational synergy. The Journal of Creative Behavior, 31(1), 18–26. https://doi.org/10.1002/j.2162-6057.1997.tb00778.x

Baron, R. A. (2008). The Role of Affect in the Entrepreneurial Process. Academy of Management Review, 33, 2, 328–340. https://www.jstor.org/stable/20159400

Barrett, L. F., Mesquita, B., Ochsner, K. N., & Gross, J. J. (2007). The experience of emotion. Annual Review of Psychology, 58, 373–403. https://www.researchgate.net/publication/6791156_The_Experience_of_Emotion

Belitz, C., & Lundstrom, M. (1997). The power of flow: Practical ways to transform your life with meaningful coincidence. Harmony Books. https://books.google.com.ua/books/about/The_Power_of_Flow.html?id=tKGMMwplA04C&redir_esc=y

Bierly, P. E., Kessler, E. H. & Christensen, E. W. (2000). Organizational Learning, Knowledge and Wisdom. Journal of Organizational Change Management, 13, 595–618. https://doi.org/10.1108/09534810010378605

Brännback, M., Carsrud, A. L., Elfving, J., & Krueger, N. (2007). Sex, (drugs), and entrepreneurial passion?: An exploratory study. In A. Zacharakis, S. Alvarez, P. Davidsson, J. Fiet, & G. George (Eds.), Frontiers of entrepreneurship research 2006: Proceedings of the twenty-sixth annual entrepreneurship research conference (6th ed., Vol. 26). Babson College. https://www.amazon.co.uk/Frontiers-Entrepreneurship-Research-2006-Twenty-Sixth/dp/0910897271

Branzei, O., & Zietsma, C. (2003). Entrepreneurial love: The enabling functions of positive illusions in venturing. In W. D. Bygrave (Ed.), Frontiers of entrepreneurship research 2003: Proceedings of the twenty-third annual Entrepreneurship Research Conference. Arthur M. Blank Center for Entrepreneurship, Babson College.

Burke, P. J., & Reitzes, D. C. (1991). An identity theory approach to commitment. Social Psychology Quarterly, 54(3), 239–251. https://doi.org/10.2307/2786653

Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. Harper Perennial. https://www.researchgate.net/publication/224927532_Flow_The_Psychology_of_Optimal_Experience

Fredrickson, B. L. (1998). What good are positive emotions? Review of General Psychology, 2(3), 300–319. https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.3.300

Frijda, N. (2005). Emotion experience. Cognition and Emotion, 19(4), 473–497. https://doi.org/10.1080/02699930441000346

Pham, M. T. (2004). The logic of feeling. Journal of Consumer Psychology, 14(4), 360–369. https://doi.org/10.1207/s15327663jcp1404_5

Rockwell, I. (2002). The five wisdom energies: A Buddhist way of understanding personalities, emotions, and relationships. Shambhala. https://play.google.com/store/books/details/The_Five_Wisdom_Energies_A_Buddhist_Way_of_Underst?id=xP3DAwAAQBAJ&hl=en_AU&pli=1

Russell, J. A. (2003). Core affect and the psychological construction of emotion. Psychological Review, 110(1), 145–172. https://doi.org/10.1037/0033-295X.110.1.145

Schumpeter, J. A. (1951). Imperialism and social classes. Kelley. https://cdn.mises.org/Imperialism%20and%20Social%20Classes_2.pdf

Schwarz, N., & Clore, G. L. (1996). Feelings and phenomenal experiences. In A. W. Kruglanski & E. T. Higgins (Eds.), Social psychology: Handbook of basic principles (2nd ed., pp. 385–407). The Guilford Press. https://www.researchgate.net/publication/229067930_Feelings_and_Phenomenal_Experiences

Smilor, R. W. (1997). Entrepreneurship: Reflections on a subversive activity. Journal of Business Venturing, 12(5), 341–346. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0883902697000086

Stryker, S., & Burke, P. J. (2000). The past, present, and future of an identity theory. Social Psychology Quarterly, 63(4), 284–297. https://doi.org/10.2307/2695840

Vallerand, R. J., Blanchard, C., Mageau, G. A., Koestner, R., Ratelle, C., Léonard, M., Gagné, M., & Marsolais, J. (2003). Les passions de l'âme: On obsessive and harmonious passion. Journal of Personality and Social Psychology, 85(4), 756–767. https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.4.756

Wilson, N. C., & Stokes, D. (2005). Managing creativity and innovation: The challenge for cultural entrepreneurs. Journal of Small Business and Enterprise Development, 12(3), 366–378. https://doi.org/10.1108/14626000510612286

Завантаження

Опубліковано

2025-12-31

Як цитувати

КОМАХА, Л., & КОЛТУН, В. (2025). УПРАВЛІНСЬКА ПАСІОНАРНІСТЬ ЯК ДРАЙВЕР ЕФЕКТИВНОГО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, 22(2), 56-62. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/22-8/14

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають