РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Анотація

Вступ. Наголошено, що в умовах сучасних викликів, пов'язаних із післявоєнним відновленням України, забезпечення економічної безпеки держави набуває особливої актуальності. Соціальне підприємництво розглянуто як потенційний інструмент стабілізації соціально-економічної системи, що може сприяти розв'язанню таких проблем, як працевлаштування вразливих категорій населення, реінтеграція внутрішньо переміщених осіб та ветеранів, а також відновлення регіонів, що постраждали від військових дій. Однак емпіричні дослідження щодо впливу соціального підприємництва на економічну безпеку держави залишаються обмеженими. Зокрема, виявлено, що відсутні кількісні оцінки взаємозв'язку між розвитком сектору соціального підприємництва та показниками економічної безпеки. Українська методологія оцінювання економічної безпеки не включає індикатори, пов'язані із соціальним підприємництвом, що ускладнює розуміння його реального внеску у зміцнення економічної стійкості держави. Тому дослідження спрямовано на заповнення цієї прогалини шляхом проведення кореляційного аналізу між кількістю соціальних підприємств в Україні та субіндексами економічної безпеки, що дозволить емпірично оцінити характер та силу цього взаємозв'язку.

Методи. Застосовано комплексний підхід до аналізу економічної безпеки України в контексті розвитку соціального підприємництва. Теоретичні методи дослідження включали аналіз і синтез наукової літератури для систематизації основних підходів до оцінювання економічної безпеки та соціального підприємництва. Логічний метод було застосовано для побудови послідовності дослідження, структурування основних етапів аналізу та узагальнення отриманих результатів. Системний підхід дозволив виявити взаємозв'язки між компонентами економічної безпеки та оцінити інтегрувальну роль соціального підприємництва в її забезпеченні. Емпірична частина дослідження ґрунтувалася на статистичних методах обробки та аналізу даних. Для оцінювання динаміки та структури економічної безпеки використано описову статистику і кореляційний аналіз.

Результати. Проаналізовано історичну еволюцію методологічних підходів до оцінювання економічної безпеки, яка пройшла шлях від військово-центричних моделей до інтегративних концепцій, що враховують соціально економічні аспекти. Встановлено, що сучасні підходи дедалі більше акцентують увагу на ролі стійкості економічних систем у забезпеченні безпеки держави, що робить актуальним дослідження інноваційних інструментів, таких як соціальне підприємництво. Оцінено вплив соціального підприємництва на економічну безпеку України. Виявлено, що цей сектор сприяє стабільності соціального складника економіки та має позитивний вплив на розвиток регіонів, зокрема через створення робочих місць для вразливих категорій населення. Кореляційний аналіз підтвердив взаємозв'язок між розвитком соціального підприємництва та інвестиційно-інноваційними процесами, а також важливість інтеграції соціальних ініціатив у стратегії економічної безпеки.

Висновки. Доведено здатність соціального підприємництва розв'язувати ключові соціально-економічні проблеми, такі як створення робочих місць для вразливих категорій населення та підтримка сталого розвитку регіонів. Однак рівень розвитку соціального підприємництва в Україні суттєво поступається країнам ЄС, що підкреслює необхідність державної підтримки, удосконалення законодавства та формування сприятливого регуляторного середовища. Соціальне підприємництво має потужний потенціал і є стабілізаційним чинником у періоди економічної нестабільності, проте потребує інтеграції у стратегії економічної безпеки для максимізації його впливу на стійкість економічної системи. За допомогою кореляційного аналізу даних продемонстровано взаємозв'язок соціального підприємництва з інвестиційно-інноваційними процесами, а також необхідність інтеграції соціальних ініціатив у стратегії економічної безпеки.