НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ НА РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ: МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Вступ . Наголошено, що кандидатство України на членство в ЄС сприяло пришвидшенню змін в українському законодавстві відповідно до вимог "Угоди про Асоціацію між Україною, з одної сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", підписаної у 2014 році. Особливий інтерес у контексті розвитку муніципальної гендерної політики становлять питання локалізації Резолюції Ради безпеки ООН 1325 та приєднання місцевих громад до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. Акцентовано, що для адаптації європейських підходів до гендерної політики на місцевому рівні необхідно здійснити детальний аналіз нормативно-правового забезпечення гендерної політики для ефективної післявоєнної відбудови та відновлення України. Предметом дослідження є міжнародні нормативно-правові акти у сфері прав людини, гендерної рівності, місцевого самоврядування та інших галузей права (з позиції положень Закону України "Про правотворчу діяльність") та адаптація їх до українського законодавства.

Методи . Для проведення коректного дослідження та отримання достовірних результатів використано інституціональний підхід, що дає можливості сформувати авторське бачення забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на місцевому рівні формальними й неформальними соціальними інститутами. Також використано структурно-конструктивістський підхід для вивчення структурних факторів, що визначають рамки гендерних відношень.

Результати . Міжнародно-правові акти у сфері гендерної рівності, відновлення та муніципальної політики спрямовані на уніфікацію підходів до регулювання захисту прав людини у площині так званого "єдиного правового поля" – міжнародних правових стандартів – та є актами, що мають зобов'язальний або рекомендаційний характер.
Означено, що з позиції розробляння та реалізації гендерної політики на рівні територіальних громад в умовах післявоєнного відновлення особливий інтерес становить саме Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки. Мир. Безпека". Спрямованість Резолюції Ради Безпеки ООН на ідею впровадження гендерного підходу на "всіх рівнях в операціях із забезпечення миру та безпеки", зокрема на рівні місцевих громад, тісно пов'язана з поняттям "локалізація". Термін "локалізація Резолюції 1325" в обіг було введено 14 років тому Глобальною мережею жінокмиробудівниць і є підтвердженням потенціалу прямого впливу цього міжнародного акта щодо гендерної політики на рівні територіальних громад. На жаль, цей інструмент (локальні плани дій) реалізації гендерної політики на практиці мало задіяний та реалізований в умовах сьогодення в Україні, хоча він має значний потенціал у досягненні гендерної рівності на рівні територіальних громад в умовах післявоєнного відновлення. Зазначено, що приєднання України до міжнародного Партнерства Біаррітц також поліпшило середовище для реалізації гендерного підходу в управлінні на рівні територіальних громад та створило умови для потенційного підвищення надходжень у місцеві бюджети на перспективу (залучення жінок до економічної діяльності, зменшення розривів у оплаті праці жінок та чоловіків, зменшення наслідків гендерно зумовленого насильства, підвищення тривалості життя чоловіків та налагодження з дітьми контактів через можливість іти в декретну відпустку, створення татохабів, інклюзивні громадські простори в громадах тощо). У червні 2022 року після багаторічної адвокаційної кампанії українського феміністичного правозахисного жіночого руху у партнерстві з МФО "Рівні можливості, ВРУ було ратифіковано Концепцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, чим посилено не тільки національне гендерне законодавство, а й гендерну політику на місцевому рівні. Зауважено, що Європейська хартія рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад передбачає міжмуніципальне партнерство громад у напряму досягнення гендерної рівності. Для України як держави, що набула статусу кандидата в ЄС, важлива синхронізація національного законодавства у сфері гендерної рівності.

Висновки . Визначено, що міжнародно-правові акти, що є наслідком правової глобалізації, мають опосередкований вплив на розвиток гендерної політики на рівні територіальних громад в Україні. Вони містять міжнародні договірні акти з питань гендерної рівності як складової частини прав людини та її основоположних свобод. Прийняті урядовими структурами ЄС, міжнародними представниками громадянського суспільства політики та документи не мають нормотворчого характеру і не належать до міжнародного законодавства, водночас вони є рамковими для формування національного законодавства на місцевому рівні.