СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ЕВОЛЮЦІЯ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Анотація

В с т у п . Наголошено, що публічне управління формується як складна динамічна система, що відображає еволюцію суспільних відносин і зміну ролі держави в процесах розвитку. Сьогодні публічне управління дедалі більше виходить за межі адміністративного контролю, трансформуючись у простір партнерства, співучасті та відкритості. Цифровізація управлінських процесів, поява електронного врядування та концепції відкритого уряду змінили характер публічної влади.
М е т о д и . Використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечили комплексне розкриття еволюції публічного управління. Метод історично-генетичного аналізу застосовано для виявлення послідовності становлення управлінських моделей. Порівняльний метод дав змогу зіставити підходи класичних і сучасних теорій. Метод системного аналізу застосовано для визначення взаємозв’язку між принципами публічного управління та процесами цифровізації. Контент-аналіз наукових публікацій і міжнародних документів дав змогу узагальнити тенденції розвитку сучасного врядування й окреслити напрями його трансформації.
Р е з у л ь т а т и . Уточнено сутність публічного управління як багатовимірної категорії, що поєднує нормативно-адміністративний, ціннісний і комунікативний виміри та відображає зміну ролі держави в умовах цифрової трансформації. Систематизовано базові принципи публічного управління та визначено особливості їх трансформації під впливом цифрових технологій. Узагальнено етапи становлення моделей публічного управління. Також проаналізовано сучасні парадигми Digital Era Governance, Public Value Management та Collaborative Governance. Обґрунтовано, що цифровізація виступає інтегративним чинником, який поєднує організаційну модернізацію, ціннісний підхід та мережеву взаємодію, формуючи передумови для переходу до цифрово-соціальної моделі публічного управління.
В и с н о в к и . Виявлено, що еволюція публічного управління відбувається у напрямі переходу від адміністративно-ієрархічних систем до інтегрованих, відкритих і ціннісно орієнтованих моделей урядування. Цифровізація не лише модернізує інструменти й процедури, а й змінює орієнтири врядування, зміщуючи акцент у бік прозорості, участі та створення публічної цінності. Отримані результати можуть слугувати методологічним підґрунтям для подальших
досліджень цифрового врядування.