ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЛІСОВОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Відомо, що ліси є важливим сегментом економіки країни, який серйозно потерпає через активні воєнні дії. Обстріли
спричинили багато пожеж, частина з яких зайнялись у "смарагдовому поясі" – природоохоронних територіях. Крім того,
велика кількість знищених лісів були штучно висадженими, що нівелює можливість їх відновлення природним шляхом. При
цьому деревина залишається важливою для експорту, який підтримує економіку нашої країни в цей складний час, та ресурсом для будівельних матеріалів, які знадобляться у величезних кількостях для відбудови зруйнованої інфраструктури.
Визначено, що саме це зумовлює необхідність якнайшвидшого вдосконалення державної системи регулювання лісового
сектору з урахуванням сучасних викликів і потреб, а також євроінтеграційних процесів, які активно відбуваються у країні.
У статті розкрито зміст сучасної системи регулювання лісогосподарського сектору. Виокремлено основні проблеми функціонування системи регулювання діяльності суб'єктів лісового сектору, що діє в Україні. Розглянуто досвід європейських країн щодо реформування системи управління лісами і обґрунтовано доцільність його імплементації у вітчизняну практику.
Здійснено ґрунтовний аналіз українських і закордонних наукових, законодавчих і публіцистичних джерел. Це дало
можливість дійти висновку, що для вдосконалення функціонування вітчизняного лісового сектору необхідно: диверсифікувати методи та інструменти фіскально-кредитного стимулювання ведення бізнесу в лісовому секторі; використовувати інноваційні методи та технології в управлінні лісогосподарським та деревообробним бізнесом; застосувати інструменти пільгового оподаткування у разі реалізації проєктів підвищення рівня утилізації неліквідної деревини, порубкових решток, кускових відходів, тирси та стружки; стимулювати виготовленням біопалива на основі перероблення деревних відходів; здійснити комплексний перегляд законів і підзаконних актів, що регулюють лісові відносини, з метою їх приведення у відповідність до законодавчої бази Європейського Союзу; використовувати технології бенчмаркінгу, факторингу та фандрайзингу.
Зазначені висновки отримано в результаті аналізу українського досвіду реформування системи державного регулювання лісового сектору та потенційних напрямів її подальшої трансформації в умовах євроінтеграції та відбудови України.