МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/22-1/14Ключові слова:
соціальне підприємництво, державна політика, механізми державного регулювання, екосистема соціального підприємництва, міжнародний розвиток, соціальна економіка, публічна політика, соціальні інновації, сталий розвиток, нормативна база.Анотація
В с т у п . Присвячено аналізу міжнародних тенденцій та закономірностей у впровадженні державної політики щодо розвитку соціального підприємництва в різних країнах. Розкрито, що країни з інтегрованими політичними підходами, що поєднують юридичне визнання, фінансову підтримку та розвиток потенціалу, демонструють значно кращі результати в розвитку соціального підприємництва. Наголошено, що відсутність стандартизованих систем вимірювання впливу та різні визначення соціального підприємництва в різних юрисдикціях створюють проблеми в оцінюванні політики та міжнародному порівнянні. Зроблено спробу заповнити ці прогалини шляхом аналізу тенденцій впровадження та виявлення факторів успіху в розвитку політики соціального підприємництва в різних національних контекстах.
М е т о д и . Використано комплексний методологічний підхід, що поєднує: порівняльний аналіз політичних рамок соціального підприємництва у країнах-членах ЄС, кількісний аналіз показників розвитку сектору, аналіз документів законодавчих та політичних рамок, аналіз Google Trends для відстеження суспільного інтересу до концепцій соціального підприємництва та оцінку механізмів фіскальної підтримки. Охоплено дані за 2011–2024 роки, спираючись на офіційну статистику ЄС, національні бази даних, політичні документи та академічну літературу для забезпечення надійного аналізу моделей впровадження та показників ефективності.
Р е з у л ь т а т и . Виявлено кілька ключових факторів щодо впровадження політики соціального підприємництва: (1) різноманітні моделі юридичного визнання у європейських країнах зі значними відмінностями у підходах до впровадження та ефективності; (2) розвиток комплексної системи фіскальних пільг від повного звільнення від податків до обмежених заходів підтримки в різних країнах; (3) помітні відмінності в механізмах підтримки між західноєвропейськими та східноєвропейськими країнами, що відображається як у складності політики, так і в ефективності впровадження; (4) різні рівні обізнаності громадськості та залучення до концепцій соціального підприємництва в різних регіонах, що підтверджується аналізом Google Trends; (5) поява інтегрованих політичних підходів, що поєднують юридичне визнання, фінансову підтримку та заходи розвитку потенціалу. Визначено критичні фактори успіху, включаючи сильні інституційні рамки та скоординовану підтримку екосистеми, одночасно підкреслюючи постійні виклики у транскордонних операціях та розвитку навичок.
В и с н о в к и . Продемонстровано значну еволюцію у впровадженні політики соціального підприємництва в Європі, одночасно підкреслюючи важливі регіональні відмінності в підходах та ефективності. Критичні висновки вказують на те, що успішне впровадження політики вимагає збалансованої уваги до правових рамок, фінансових інструментів та механізмів підтримки з особливим акцентом на адаптації до місцевого контексту. Визначено, що майбутній розвиток політики повинен пріоритезувати: гармонізацію підходів між регіонами зі збереженням гнучкості для місцевих умов, посилення механізмів фінансової підтримки та розробку стандартизованих систем вимірювання впливу. Результати свідчать про те, що ефективний розвиток соціального підприємництва вимагає інтегрованих політичних підходів, які можуть вирішувати як негайні операційні потреби, так і довгострокові стратегічні цілі, підтримані покращеною координацією між національними та наднаціональними ініціативами.
Посилання
Arvidson, M., & Lyon, F. (2013). Social impact measurement and nonprofit organisations: Compliance, resistance, and promotion. Voluntas: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations, 25, 869–886 (2014). https://doi.org/10.1007/s11266-013-9373-6
Bandini, F., Gigli, S., & Mariani, L. (2021). Social Enterprises and Public Value: A Multiple-Case Study Assessment. Voluntas: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations, 32(1), 61–77. https://doi.org/10.1007/s11266-020-00285-8
Borzaga, C. (2020). Social enterprises and their ecosystems in Europe: Country report Italy. Publications Office of the European Union. https://euricse.eu/wp-content/uploads/2025/01/Italy_IT_Country-report_2020.pdf
Dacin, M. T., Dacin, P. A., & Tracey, P. (2011). Social entrepreneurship: A critique and future directions. Organization Science, 22(5), 1203–1213. http://dx.doi.org/10.1287/orsc.1100.0620
Defourny, J., & Nyssens, M. (2008). Social enterprise in Europe: Recent trends and developments. Social Enterprise Journal, 4(3), 202–228. https://doi.org/10.1108/17508610810922703
Defourny, J., & Nyssens, M. (2017). Fundamentals for an international typology of social enterprise models. Voluntas: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations, 28(6), 2469–2497. https://doi.org/10.1007/s11266-017-9884-7
Defourny, J., Nyssens, M., & Brolis, O. (2021). Testing social enterprise models across the world: Evidence from the International Comparative Social Enterprise Models (ICSEM) project. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 50(2), 420–440. https://doi.org/10.1177/0899764020959470
Kotiranta, A., Puumalainen, K., Sjögrén, H., & Dana, L.-P. (2024). Digitalization as a growth driver for social enterprises. Technological Forecasting and Social Change, 209, Article 123837. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2024.123837
Mair, J., & Marti, I. (2006). Social entrepreneurship research: A source of explanation, prediction, and delight. Journal of World Business, 41(1), 36–44. https://doi.org/10.1016/j.jwb.2005.09.002
Nguyen, N. T. T., Tang, C.-T., & Wong, C. Y. (2021). The Impacts of Social Enterprises on Labor Market Outcomes: Evidence from Vietnam. Sustainability, 13(19), Article 10864. https://doi.org/10.3390/su131910864
Nicholls, A. (2010). The legitimacy of social entrepreneurship: Reflexive isomorphism in a pre-paradigmatic field. Entrepreneurship Theory and Practice, 34(4), 611–633. https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2010.00397.x
Phillips, W., Lee, H., Ghobadian, A., O'Regan, N., & James, P. (2015). Social innovation and social entrepreneurship: A systematic review. Group & Organization Management, 40(3), 428-461. https://doi.org/10.1177/1059601114560063
Rawhouser, H., Cummings, M., & Newbert, S. (2019). Social impact measurement: Current approaches and future directions for social entrepreneurship research. Entrepreneurship & Theory and Practice, 43(1), 82–115. https://doi.org/10.1177/1042258717727718
Sandal, J.-U. (2004). Sosialt Entreprenørskap. Lund Papers in Economic History, 96, 1–32. https://lucris.lub.lu.se/ws/files/4684935/4407245.pdf
Santos, F. M. (2012). A positive theory of social entrepreneurship. Journal of Business Ethics, 111(3), 335–351. https://doi.org/10.1007/s10551-012-1413-4
Schumpeter, J. A. (2008). The theory of economic development (R. Opie, Trans.; 14th ed.). Transaction Publishers. https://cruel.org/books/hy/shortschumpeter/SchumpeterTheoryofEconDev.pdf (Original work published1934)
Smith, W. K., & Besharov, M. L. (2019). Bowing before dual gods: How structured flexibility sustains organizational hybridity. Administrative Science Quarterly, 64(1), 1–44. https://doi.org/10.1177/0001839217750826
Social Economy Action Plan. (2021, December 9). European Commission. https://surl.li/ngkbtt
Social enterprises and their ecosystems in Europe. Comparative synthesis report. Executive summary. (2020). Publications Office of the European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2767/05369
Social impact measurement for the Social and Solidarity Economy: OECD Global Action Promoting Social & Solidarity Economy Ecosystems. (2021). OECD Local Economic and Employment Development (LEED) Papers, 5. https://doi.org/10.1787/d20a57ac-en
Stephan, U., Uhlaner, L. M., & Stride, C. (2015). Institutions and social entrepreneurship: The role of institutional voids, institutional support, and institutional configurations. Journal of International Business Studies, 46(3), 308–331. https://doi.org/10.1057/jibs.2014.38
Thompson, J. D., Alvy, G., & Lees, A. (2000). Social entrepreneurship – A new look at the people and the potential. Management Decision, 38(5), 328–338. https://doi.org/10.1108/00251740010340517
Zahra, S. A., & Wright, M. (2016). Understanding the social role of entrepreneurship. Journal of Management Studies, 53(4), 610–629. https://doi.org/10.1111/joms.12149
Zahra, S. A., Gedajlovic, E., Neubaum, D. O., & Shulman, J. M. (2009). A typology of social entrepreneurs: Motives, search processes and ethical challenges. Journal of Business Venturing, 24(5), 519–532. https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2008.04.007
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://gov.bulletin.knu.ua/7
