ЕКОЛОГІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК СУЧАСНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОПОЛІТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/20-12/12Ключові слова:
екологічна дипломатія, екологічна безпека, охорона довкілля, механізми формування екополітики, суспільно-владна взаємодіяАнотація
Вступ . Наголошено, що питання важливості розвитку екологічної політики окремої країни та світу на сучасній міжнародній арені є надзвичайно актуальним, тому вищі керівництва країн шукають механізми та інструменти для забезпечення високого рівня охорони довкілля та подолання негативних впливів на нього. Спираючись на цей факт, можна отримати можливість міждержавної співпраці, обміну досвідом та взаємопідтримки з питань екологічного характеру, тобто з'являється сучасний механізм регулювання екополітики – екологічна дипломатія.
Проаналізовано теперішній стан України та вже наявні приклади екологічних катастроф, спричинених агресією з боку Росії, та акцентовано, що наша держава потребує підтримки міжнародних партнерів для подолання їх наслідків та подальшого відновлення природничого фону.
Результати. Розкрито, що під поняттям "екологічна дипломатія" слід розуміти систему цілей та заходів, що покликані вирішувати критичні моменти, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та запобіганням їх повторному виникненню через співробітництво різних країн світу та міжнародних організацій. Аргументовано, що наразі Україна активно долучається до міжнародних "зелених" ініціатив, зокрема, підписано угоду про співпрацю в межах європейської екологічної програми LIFE та участь в Європейському зеленому курсі. Також у межах партнерства з іноземними країнами було розроблено та укладено Екологічний договір для України. Зазначено, що важливість охорони довкілля виокремлено і у Формулі миру Президента Зеленського.
Висновки . Визначено, що екологічна дипломатія як сучасний механізм екополітики орієнтована не тільки на забезпечення гідного рівня "зеленої" сфери країни, але і має значний вплив на соціальний та економічний складники і розвиток міжнародної співпраці. Доведено, що перед Україною постає необхідність бути залученою до процесів екологічної дипломатії та переходу від планування до практичної реалізації заходів для покращення вітчизняного
екологічного фону.
Посилання
Бохан, А. В. (2017a). Корпоративний меседж екологічної дипломатії. У Розвиток малого та середнього бізнесу в умовах глобалізації світової економіки (с. 292–294). Державний університет "Житомирська політехника". https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/09/292.pdf
Бохан, А. В. (2017b). Міжнародна екологічна дипломатія: Політика розвитку і партнерства. Інвестиції: Практика та досвід, 12, 12–17. http://www.investplan.com.ua/pdf/12_2017/4.pdf
Гончаренко, Л. (2021, 9 жовтня). Екологічна політика країн Євросоюзу: Становлення та досягнення. Екополітика. https://ecopolitic.com.ua/ua/news/ekologichna-politika-krain-ievrosojuzu-stanovlennya-ta-dosyagnennya/
Екологічний договір для України. Зелене майбутнє꞉ Рекомендації щодо відповідальності та відновлення. (2024). Офіційне інтернет-представництво Президента України. https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/01/24/65/148029c127aa3b2a3fe9f482f9226118_1707492894.pdf
Енергетика Австрії 2023. Цифри, дані, факти. (2023). Федеральне міністерство з питань захисту клімату, довкілля, енергетики, мобільності, інновацій та технологій. https://www.bmk.gv.at/en.html
Енергетична модель Данії та роль відновлювальної енергетики для декарбонізації сектору. (2023). Офіс сталих рішень. https://ukraine-oss.com/energetychna-model-daniyi-ta-rol-vidnovlyuvanoyi-energetyky-dlya-dekarbonizacziyi-sektoru/
Кравців, В. С. (2007). Регіональна екологічна політика в умовах становлення ринкової економіки в Україні (теорія, методи, практика). Арал. Надежденко, А. О. (2011). Теоретичні підходи до визначення поняття "екологічна політика". Держава та регіони. Серія: Державне управління, 1, 84–87. http://pa.stateandregions.zp.ua/archive/1_2011/15.pdf
Сивицький, В. С. (2022). Екологічна політика: Сучасне розуміння і правова основа. Юридичний науковий електронний журнал, 10, 825–828. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-10/207
Україна приєдналася до європейської програми "LIFE" для клімату та довкілля. (2022). Урядовий портал. https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-priyednalasya-do-yevropejskoyi-programi-life-dlya-klimatu-ta-dovkillya
Формула миру Президента Зеленського. (2022). Офіційне інтернет-представництво Президента України. https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/01/19/45/a0284f6fdc92f8e4bd595d4026734bba_1691475944.pdf
Харламова, Г. О., & Бутьковский, В. В. (2014). Індекс екологічної безпеки України: Концепція та оцінка. Вісник Киiвського нацiонального унiверситету iмені Тараса Шевченка. Серiя: Економiка, 7(160), 92–97.
Dinar, S. (Ed.). (2011). Beyond resource wars: Scarcity, environmental degradation, and international cooperation. MIT Press. https://mitpress.mit.edu/books/beyond-resource-wars
Energistrategi 2050 – fra kul, olie og gas til grøn energi. (2011). Klimaog Energiministeriet. https://www.regeringen.dk/media/1238/energistrategi_ 2050.pdf
Keskkonnamõju hindamise ja keskkonnajuhtimissüsteemi seadus (KeHJS), Eesti seadus nr 796 (2005) (Eesti). https://www.riigiteataja.ee/akt/122022019015
Orsini, А. (2020). Environmental Diplomacy. In T. Balzacq, F. Charillon, & F. Ramel (Eds.), Global Diplomacy: An Introduction to Theory and Practice (pp. 239–251). Springer. https://www.researchgate.net/publication/338503199_Environmental_Diplomacy
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомтеся з політикою за посиланням: https://gov.bulletin.knu.ua/7
