ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ . Наголошено, що в сучасних умовах корупційні процеси в Україні й загрозливий характер їх ризиків, особливо в період воєнного стану, перетворюють боротьбу з корупцією, її передумовами, чинниками та наслідками на системний і вкрай важливий складник політики державної влади й діяльності органів публічного управління. Зазначено, що такі суспільні виклики потребують активізації процесів розроблювання й практичного впровадження дієвого комплексу антикорупційних заходів, удосконалення інституційного й нормативно-правого їх забезпечення, що, своєю чергою, вимагає подальшої інтенсифікації багатогалузевих наукових досліджень умов, детермінант і стимулів виникнення та поширення корупційних явищ, розроблювання адекватних нинішнім реаліям теоретико-методологічних засад з метою підвищення ефективності державної антикорупційної стратегії, удосконалення її нормативно-правової бази, оптимізації методології та методик оцінювання корупційних ризиків уповноваженими суб'єктами у сфері державного управління. Метою статті є висвітлення результатів дослідження нагальних проблем, ідейно-теоретичних засад, методологічного підґрунтя і специфіки дисциплінарних настанов науково-теоретичного вивчення і визначення природи корупційних ризиків та особливостей їх тлумачення у нормативних приписах чинного антикорупційного законодавства України, методологічних і методичних рекомендаціях інших українських нормативно-правових актів; обґрунтування необхідності вдосконалення ідейно-теоретичних і методологічних засад аналізу та методики оцінювання чинників виникнення корупції у системі органів державного управління, а також корекції конотацій традиційного понятійного апарату пізнання і концептуального пояснення природи корупційних явищ.

Методи . У процесі дослідження феномену і насамперед проблем сцієнтистського теоретичного моделювання корупційних ризиків використано гносеологічні можливості системного, структурно-функціонального, герменевтичного, порівняльно-правового методів пізнання суспільних і політико-правових феноменів, аналітичні установки дискурсивного, інтерпретаційного, прогнозного та контент аналізу.

Результати . Обґрунтовано актуальність і розглянуто сукупність тих проблем, які стосуються подальшого вдосконалення ідейно-теоретичних і методологічних засад наукового вивчення корупційних явищ та процесів. На принципах методології наукового пізнання, системного розгляду впроваджених нормативно-правовими актами України та публікаціями українських учених тлумачень ризиків виникнення корупції, ураховуючи специфіку їх концептуальних інтерпретацій та класифікацій, розкрито переваги й охарактеризовано недоліки поширених у сучасному українському корупціологічному дискурсі поглядів на умови й механізми утворення корупційних ризиків, відповідно – їх дефініцій. Аргументовано доведено необхідність корекції загальнотеоретичного змісту поняття "корупційний ризик" з метою його конкретизації і нормативної уніфікації з термінологією і приписами чинного законодавства, нормативних документів антикорупційних органів (насамперед НАЗК).

Висновки . Проаналізовано й охарактеризовано недосконалість сучасних теоретичних уявлень про сутність феномену корупційних ризиків; здійснено наукове порівняння й розкрито особливості їх тлумачення й понятійнотермінологічної фіксації, по-перше, у чинному антикорупційному українському законодавстві та нормативних методологічних документах, а, по-друге, в українській та закордонній корупціологічній літературі, внаслідок чого сформульовано більш універсальне й оптимальне для сучасної теоретичної моделі та практичних процедур (методики оцінювання) визначення поняття "корупційний ризик".