ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ІНСТИТУЦІЙНУ СПРОМОЖНІСТЬ ДЕРЖАВИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНИ ТА США

Анотація

Вступ . Наголошено, що в контексті глобалізації та динамічних змін Україна прагне реформувати свою систему публічного управління, аби забезпечити відповідність європейським стандартам та ефективно реагувати на сучасні виклики. Проте підкреслено, що США, з її усталеною демократичною традицією та високорозвиненою системою управління, продовжує адаптуватися до нових глобальних трендів, підтримуючи свою інституційну спроможність. Увагу зосереджено на аналізі спроможності систем публічного управління як ключового елементу державної ефективності, виходячи з припущення, що успіх державної політики залежить від здатності уряду приймати обґрунтовані рішення.

Методи . Використано комплексний підхід, який поєднує як якісні, так і кількісні методології дослідження для досягнення своїх цілей. Зокрема, використані теоретичні методи, такі як абстракція та моделювання, є ключовими для визначення провідних концепцій і побудування узгодженої аналітичної основи для дослідження. Емпіричні підходи, включно з опитуваннями та інтерв'ю, є у цьому дослідженні вирішальними для накопичення первинних даних, що стосуються реальних громадських ініціатив в Україні.

Результати . Розглянуто політичні, управлінські, правові аспекти інституційної спроможності держави на прикладі України та США. Проаналізовано, як системи публічного управління обох країн адаптуються до швидких змін та глобальних викликів, що вимагають не лише реактивності, а й прогностичної здатності. За допомогою комплексного підхіоду, який включає якісні та кількісні методи, висвітлено спільні тактики та унікальні підходи до публічного управління, виявлено ключові чинники ефективності та перевірено гіпотези про їхній взаємозв'язок.
Надано увагу на значення доступності та якості адміністративних послуг, які впливають на довіру громадян до уряду, та на необхідність гнучкості та інноваційності систем публічного управління для адаптації до змінюваних умов. Підкреслено важливість професіоналізму, політичної нейтральності та ефективної координації для здатності урядових органів розв'язувати проблеми та досягати стратегічних цілей. Аргументовано, що стабільність законодавства та інституцій, а також боротьба з корупцією, є критичними для забезпечення передбачуваності та надійності управлінських процесів.
Професіоналізм, політичну нейтральність, ефективну координацію, стабільність законодавства та інституцій, а також боротьбу з корупцією та приватними інтересами визначено як ключові чинники, які впливають на довіру громадян та ефективність державного управління.

Висновки . Розкрито, що якість адміністративних послуг безпосередньо впливає на рівень довіри громадян до уряду, а гнучкість та інноваційність управління, а також співпраця з різними секторами суспільства сприяють підвищенню прозорості та ефективності системи. Підкреслено важливість співпраці з громадськими організаціями та приватним сектором для підвищення ефективності та прозорості. Зазначено, що інституційна спроможність має критичне значення для успіху публічної політики та потребує продовження досліджень та діалогу між Україною та США для обміну найкращими практиками та підвищення спроможності публічного управління.