СУЧАСНІ МОДЕЛІ ВЛАДИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ СУСПІЛЬНО-РЕЛІГІЙНИХ ВІДНОСИН ТА ЗМІЦНЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ В УКРАЇНІ ТА США

Анотація

Вступ . Наголошено, що невизначеність законодавчих норм, розмитість владних повноважень, обмеженість ресурсів, релігійна різноманітність та конфлікти на релігійному ґрунті ускладнюють створення та впровадження дієвої та прийнятної на регіональному рівні державної політики в Україні у сфері взаємин між різними релігійними спільнотами. Підкреслено, що така політика має враховувати інтереси та потреби різних релігійних угруповань, організацій та інституцій, а також сприяти їх діалогу, співробітництву та інтеграції, що суттєво зміцнює інституційну спроможність держави. Дослідження зосереджене на вивченні потенціалу сучасних моделей влади, впливу, залежності, лідерства та політики у сфері взаємин між різними релігійними спільнотами для оптимізації процесів розроблювання та реалізації державної політики у сфері взаємодії суспільства та релігії в Україні та США. Розглянуто характеристики, проблематику, виклики та можливості цього процесу, виходячи з чотирьох сучасних концептуальних моделей: моделей влади й лідерства за Френчем – Рейвеном, влади та впливу за Етціоні, влади та залежності – за Емерсоном, влади та політики – за Пфеффером.

Методи . Для досягнення поставленої мети було використано аналіз наукових джерел та даних, які відображають державну політику та динаміку суспільно-релігійних відносин в Україні. За допомогою порівняльного аналізу було виявлено ключові елементи політики в Україні та США. Історичний аналіз дозволив зрозуміти чинники та політичні рішення, що впливали на формування суспільно-релігійних відносин. За використання системного аналізу розкрито державну політику як багатошарову систему, а структурно-функціональний аналіз дозволив окреслити її структуру та компоненти.

Результати . Було проаналізовано наукові роботи місцевих та іноземних дослідників, законодавчі акти, доповіді державних установ, матеріали ЗМІ, звіти міжнародних організацій, релігійних спільнот. Дослідження дозволило виявити та обґрунтувати, як сучасні моделі влади, впливу та лідерства можуть збільшити ефективність державної політики у сфері суспільно-релігійних відносин, а також розробити та запропонувати новаторські підходи та рекомендації для її удосконалення.

Висновки . Доведено, що для підвищення ефективності державної політики у сфері суспільно-релігійних відносин слід застосовувати сучасні моделі влади, лідерства, впливу, залежності, політики, які дозволяють аналізувати, використовувати та розвивати різні джерела, форми, види влади, механізми формування політик, які використовуються різними суб'єктами, такими як держава, регіони, релігійні спільноти, громадські організації у сфері суспільно-релігійних відносин (США).