ТРАДИЦІЇ І ЦІННОСТІ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН

Анотація

В с т у п . Актуальність і мета дослідження. Глобальні зміни, що виникли в суспільних відносинах у світі і в Україні останнім часом, пов'язані з екологічною кризою, пандемією COVID-19, повномасштабною війною РФ проти України, потребують систематизації наукових знань про парламентаризм як особливу систему публічного управління, у якій пріоритетну роль у формуванні державної політики відіграє парламент – єдиний законодавчий орган державної влади. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні традицій народного представництва і цінностей політико- управлінського лідерства, політичної відповідальності й інноваційної діяльності парламенту як таких, що сприяють демократичному розвитку України в умовах глобальних змін. Об'єктом дослідження є парламентаризм в умовах глобальних змін.

М е т о д и . Використано комплекс загальнонаукових і спеціальних наукових методів дослідження для: формулювання основних понять та висновків дослідження (метод теоретичного аналізу); порівняння законодавчих актів (метод порівняльного аналізу); прогнозування шляхів підвищення якості діяльності парламенту і парламентарів в умовах глобальних змін з урахуванням сучасних цінностей парламентаризму, таких як етичне лідерство та інноваційна діяльність у публічному управлінні (методи спостереження, опитування, узагальнення).

Р е з у л ь т а т и . Визначено, що традиційними для парламентаризму як особливої системи публічного управління є принципи народного представництва і представницької демократії, на ґрунті яких упродовж багатьох століть на українських землях функціонували представницькі органи державної влади, діяльність яких характеризується виборністю і колегіальністю у прийнятті політико-управлінських рішень. Розглянуто їх різновиди в різні історичні періоди функціонування і розвитку України (за часів Київської Русі, Литовсько-руської держави, Річі Посполитої, Московської держави, Козацької республіки, Гетьманства у складі російської імперії, УНР, УСРР, УРСР, у сучасній Україні) та виявлено, що більшість українців сприймають їх як суспільну цінність, що характеризується вищим рівнем легітимності. Зазначено, що особливу роль серед інших представницьких органів державної влади відіграють ради. Уточнено сутність поняття "парламентаризм" та його структурні елементи, такі як: інститути держави (політичні та суспільні) й інститути демократії (виборність, гласність, рівноправність перед законом, поділ влади); розглянуто подвійну природу парламенту як інституції держави й інституту демократії, який є представницьким органом державної влади, має власну структуру, форми, методи, технології управління та відповідає за створення ефективного механізму взаємодії з внутрішніми структурними елементами і з громадянським суспільством.

В и с н о в к и . Обґрунтовано, що в Україні в умовах глобальних змін, пов'язаних з екологічною кризою, пандемією COVID-19, повномасштабною війною з РФ, формується система цінностей у публічному управлінні, зокрема в парламентській діяльності, пов'язана з політико-управлінським лідерством, політичною відповідальністю, інноваційною діяльність парламенту, та подальшого розвитку набуває національна традиція народного представництва, що сприяє демократичному поступу держави.